Черкащина – край мисливців на мамонтів

n12-1 Восени 1965 року випадково було знайдено унікальну річ, що належить до періоду палеоліту – кам'яного віку. Житель села Межиріча Канівського району Захар Новицький, копаючи погріб біля своєї хати, на глибині близько двох метрів виявив... нижню щелепу мамонта. Про це він розповів учителю історії місцевої школи Романові Головку, який у свою чергу повідомив про унікальну знахідку в інститут зоології АН УРСР. Після перших досліджень науковим співробітником Інституту зоології АН УРСР В. Свистуном стало зрозумілим, що в Межирічі було не що інше, як поселення мисливців на мамонтів. Це поселення доби пізнього палеоліту існувало близько 7 тис. років тому й функціонувало протягом 20 років.

Перші розкопки були проведені влітку 1966 року на території близько 53 кв. м під керівництвом відомого українського вченого Івана Підоплічка. Ще одне житло доби пізнього палеоліту було розкопане при будівництві криниці за 150 метрів від місця розкопок.

Суворі зими з холодними північними вітрами змушували мешканців пізньопалеолітичних стоянок шукати надійних сховищ. У тих місцевостях України, де існували природні печери, навіси та гроти, наприклад в гірських районах Криму, люди широко користувалися ними, обігріваючи їх за допомогою вогнищ. А де природних сховищ не було, як у селі Межирічі, люди змушені були споруджувати житла, влаштовуючи стоянки переважно в захищених місцях – у долинах річок та глибоких балках. Житла здебільшого були невеликими. Це були чумоподібні або наметоподібні споруди з дерев'яним (з жердин) каркасом, вкриті шкурами і обкладені зовні великими кістками мамонтів та рогами оленів.

mum1Межиріцьке житло було побудоване з кісток мамонта. У порівнянні з іншими подібними житлами, у межиріцькому з'явився новий архітектурний елемент – спеціальна зовнішня обкладка цокольної та частково надцокольної частини нижніми щелепами мамонта, що надавало житлу естетичного вигляду. Межиріцьке житло, якщо рахувати по зовнішньому колу, займало площу 42 кв.м, житлова площа складала 23 кв. м. Для придавлювання шкір, що прикривали каркас житла в надцокольній частині, слугували 13 черепів мамонта. Також для цього було використано 30 лопаток і близько 40 трубчастих і тазових кісток, а також 35 бивнів. Характерною ознакою межиріцького житла є захисний паркан з трубчастих кісток дорослих мамонтів, який загороджував вхід у житло з півдня. Всередині жител знайшли залишки вогнищ, а поруч із ними – місця для обробки кременю та кісток.

Крім полювання на тварин, мешканці старовинного житла ще збирали їстівні рослини, річкових та наземних молюсків, можливо, навіть ловили рибу за допомогою спеціальних знарядь.

 У пізньому палеоліті виникає первісне мистецтво, що значною мірою відбивало релігійні уявлення й вірування людей, і було тісно пов'язане з їх повсякденним життям – господарською діяльністю і боротьбою з силами природи. Тоді ж зароджується найдавніше образотворче мистецтво – скульптура, графіка і живопис.

mum2Твори первісного мистецтва здебільшого були цілком реалістичними: митець зображував людей і тварин такими, якими бачив у повсякденному житті. Проте трапляються й досить умовні (схематизовані і навіть стилізовані) скульптурні, графічні та живописні зображення. Вчених зацікавив виконаний червоною вохрою культовий малюнок на лобній частині черепа мамонта. Цей череп був знайдений під час розкопок при вході в житло. Композиція малюнка та його розміщення свідчать про те, що цей розмальований череп був вкопаний у землю біля входу.

Унікальною виявилася ще одна знахідка: на мамонтовому бивні рукою нашого пращура нанесене чітке геометричне зображення. Уся композиція складається з шести видовжених елементів, серед яких центральне місце займають чотири куполоподібні конусні фігури. Вони, на думку автора знахідки Івана Підоплічка, можуть позначати будівлі. Без сумніву, рисунок на бивні – первісна карта – зображення навколишньої місцевості. У пізньопалеолітичному мистецтві Західної та Південної Європи прямих аналогій цьому малюнку знайти не вдалося.

У великій кількості в Межирічі виявлено бурштин. Його використовували для виготовлення прикрас і амулетів. Біля житла було знайдено 70 шматків бурштину.

Межиріцьке житло було залишене мешканцями спокійно, без будь-яких ознак нападу чи катастрофи. Причини були суто економічного характеру – збідніння мисливських угідь, викликане хижацьким полюванням на мамонта. Біля житла були знайдені лише непридатні до використання вироби. Жодного корисного предмета в житлі не було залишено.

За більш як сорокалітній період від часу знайдення межиріцької стоянки мисливців на мамонтів цікавість до цієї унікальної археологічної знахідки то зростала, то роками про неї забували. Розповідають, що туристи з Японії та Америки були шоковані побаченим. Вони навіть запропонували сільському голові продати це не дуже доглянуте житло предків. Звісно, стоянку не продали, проте і догляд за нею був мінімальним. Лише влітку приїжджали археологи з Києва, працювали тут, іноді заїжджали туристи, здебільшого закордонні.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінить статтю


Коментарі

Коментувати можуть лише зареєстровані користувачі. Будь-ласка, використовуючи посилання внизу сторінки авторизуйтеся або зареєструйтеся Зареєструвати користувача
Покищо коментарів до даної статті нема

Останні статті

Нарис №2

Додано: 1.01.2011, 00:00
БРОНЗОВИЙ ВІК - це період в історії людства, коли поряд із кам'яними було поширено вироби з бронзи (сплав міді з оловом). Далі ...

Нарис №1

Додано: 1.01.2011, 00:00
Територія Канева та його околиці здавна були заселені. В археологічних культурних шарах знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тисяч років тому). Далі ...